УГОРЯТИ, РЯЮ, ЄШ,

Угоряти, ряю, єш, сов. в. угорі́ти, рю́, ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло. Ном. № 14058. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 315.